Валерій Пилипович Борзов

Український спортсмен, дворазовий олімпійський чемпіон, політичний і громадський діяч    

Валерій Борзов народився 20 жовтня 1949 року у місті Самбір Львівської області.

Його батько був військовим, тому після народження Валерія сім’я переїхала у Чернівці, де і пройшли перші 10 років його дитинства.

З 1962 по 1966 р., у дитячо-юнацькій спортивній школі Нової Каховки проходила серйозна спортивна підготовка Валерія під керівництвом талановитого тренера Бориса Івановича Войтаса, який і розпізнав у підлітку майбутнього чемпіона. Згодом тренер подарує учневі свою фотографію з пророчим написом: "Майбутньому олімпійському чемпіону"

Після закінчення школи Борис Войтас посприяв переїзду молодого спортсмена до Києва і його вступу до Київського державного інституту фізичної культури, де він навчався з 1966 по 1971 рік.    Наставником Валерія Борзова став тренер-новатор Валентин Петрівський.

В 1968 р., у віці 19 років, Валерій стає триразовим чемпіоном Європи серед юніорів.

У 1969 році  спортсмен отримує золоту медаль на чемпіонаті Європи в Афінах. Це стало його першою значущою перемогою в міжнародних турнірах.

В 1972 році, під час проведення ХХ Олімпійських ігор у Мюнхені, Валерій Борзов пережив свій зоряний час. Він переміг на дистанціях 100 та 200 метрів (золоті медалі) і в естафеті 4х100 метрів зайняв друге місце (срібна медаль).   Це була перша перемога на найкоротших дистанціях білошкірого атлета на Олімпійських іграх після 1936 року, відколи там почали домінувати виключно чорношкірі бігуни.

На своїй другій Олімпіаді в Монреалі (1976 рік)  спортсмен здобуває дві бронзові медалі: забіг на 100 метрів і естафета 4 х 100 метрів.   

Під керівництвом свого тренера, відомого педагога і ученого В.В. Петровського, Валерій Борзов провів велику дослідницьку роботу, підсумки якої сформулював в успішно захищеній дисертації  в 1977 році. Валерію присвоєно звання «Кандидат педагогічних наук».

Після закінчення спортивної кар'єри, Валерій Пилипович:

• був обраний членом Ради Європейської легкоатлетичної асоціації (1987 рік);
• вніс вагомий внесок у створення Національного олімпійського комітету України і став його першим президентом (1991 -1998 рр.);
• в 1993-1996 рр. був першим міністром у справах молоді та спорту незалежної України;
• в 1994 р. обраний членом Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК);
• в 1996 – 1997 р. – Голова Державного комітету України з фізичної культури і спорту;
• народний депутат України III та IV скликання (1998 - 2006 рр.), голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму;
• президент Федерації легкої атлетики України (1996 – 2012 рр.)

Цікаві факти

• Середня швидкість Валерія Борзова під час переможних забігів на Мюнхенській Олімпіаді складала 36 км/год, тобто за одну секунду він пробігав в середньому 10 метрів.
• Результати Валерія Борзова в переможних забігах на Олімпійських іграх:

• 100 метрів за 10,07 секунд;
• 200 метрів за 20 секунд.

• Зі 116 зображень, які символізують людство у посланні позаземним цивілізаціям, і  знаходяться на космічному зонді Вояджер, 72 фотографія – фініш Валерія Борзова на Олімпіаді в Мюнхені.
• Французська спортивна газета Екіп так описувала біг Валерія Борзова: «Це – перемога високого інтелекту. Борзов обдумує біг, він вміє протягом десяти секунд так керувати швидкістю, що здатен за цей час кілька разів міняти тактику. Він відкрив в спринті нову епоху».
• Валерій Борзов – один з 98 діючих членів Міжнародного олімпійського комітету. Він – другий українець у складі МОК після Олексія Бутовського, який став одним з фундаторів олімпійського руху більш ніж за сто років до того – у 1884 році.
• Досягнення Валерія Борзова в легкій атлетиці:

• дворазовий олімпійський чемпіон (володар п’яти олімпійських медалей з бігу на короткі дистанцііїї);
• одинадцятиразовий чемпіон Європи;
• двадцятичотирьохразовий чемпіон СРСР.

• Дружина Валерія Борзова – олімпійська чемпіонка з гімнастики Людмила Турищева. В сім’ї спортсменів шість золотих олімпійських нагород: чотири у дружини і дві – у чоловіка.
• Валерій Борзов автор трьох книг: «Секрети швидкості», «Десять секунд – і ціле життя» та «Великий спринт уві сні і наяву».
• Валерій Борзов – перший бігун, котрий вніс до легкої атлетики поняття «тактика бігу на короткі дистанції». До нього вважалось, що за стрімкі десять секунд, які триває боротьба, бігунові неможливо перебудуватись.
• Після перемоги на Олімпійських іграх Валерій Борзов отримав неофіційне, але дуже почесне звання – «біла стріла».
• Валерій Борзов ніс прапор своєї команди на закритті Олімпійських ігор у 1972 року у Мюнхені.